Персоналії

Шипович Євген

Шипович Євген

16.12.2015

Шипович Євген

Шипович Євген Йосипович (1922 – 2003) - економіко-географ, доцент, кандидат географічних наук


Біографія

Народився 23 грудня 1922 р. у місті Києві.

У 1940-1941 рр. – старший викладач школи №8 (м. Київ), 1941-1942 рр. – робітник на підприємстві взуттєвої фабрики (м. Київ), 1943 р. – робітник плодоовочевої бази РПС (м. Бахмач Чернігівської області), 1943-1944 рр. – студент технікуму матеріально-технічного забезпечення (м. Київ), 1944-1945 рр. – робітник-такелажник НКТМ СРСР (м. Свердловськ, нині – Єкатеринбург, Росія).

1945-1949 рр. – студент Київського педагогічного інституту імені Горького (м. Київ).

У 1949 р. закінчив Київський педагогічний інститут імені Горького (нині – Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова) й отримав спеціальність географ, викладач географії.

1949-1959 рр. – викладач географії в школі №8 (м. Київ).

1959-1962 рр. – аспірант кафедри економічної географії Київського державного університету.

1962-1988 рр. – асистент, старший викладач, доцент кафедри економічної географії Київського державного університету.

У 1965 р. захистив кандидатську дисертацію «Економіко-географічна характеристика м. Запоріжжя».

Помер 2003 р. у Києві.


Напрацювання автора

Викладав дисципліни: «Методика викладання географії», «Економічна географія СРСР».

Автор понад 100 наукових праць, зокрема: «Методика викладання географії» (1981), «Економічна географія СРСР» (1986), «Географія продуктивних сил УРСР» (1980).


Відгуки людей про  Євгена Йосиповича:

1. Бейдик Олександр Олексійович, д-р геогр. наук, проф., фізико – та економіко-географ (в минулому студент географічного факультету КНУ). :

 

«Людина, яка була енциклопедистом та мала глибокі знання з географічних дисциплін. Вирізнявся серед інших людей вмінням влучно підбирати слова та будувати логічні і вичерпні речення».

 

2. Яценко Борис Павлович, д-р геогр. наук, проф., економіко-географ, сходознавець (колега Євгена Йосиповича по кафедрі економічної географії).

«Був принциповою людиною, вмів мужньо проходити життєві труднощі. Прийшов на кафедру економічної географії з педінституту. Мав великий педагогічний досвід викладання у школі, напрацювання якого зміг перенести до перенести до лав географічного факультету КНУ – це дуже важливо, оскільки не кожен викладач в університеті має досвід викладання у школі, а, як загальновідомо, студенти – вчорашні школярі».

3. Любіцева Ольга Олександрівна, д-р геогр. наук, проф., соціогеограф (в минулому студентка географічного факультету КНУ).

«Був хорошим сім’янином:

Мав дві дочки (молодша наразі працює у Інституті географії України), дружина була берегинею дому та схожа характером на Євгена Йосиповича.

  • добрим та щедрим:

В нього був приватний будинок, де зростав прекрасний яблуневий сад. І дарунками цього саду він любив ласувати співробітників кафедри економічної географії.

  • дбайливим:

Був географом з душею флориста. Приніс з дому квіти і створив квітковий інтер’єр на кафедрі. Завжди любив піклуватись про них (поливав і доглядав).

  • вмів справлятись з життєвими труднощами:

Під час Другої світової війни працював на виробництві, де отримав травму ноги, тому до кінця життя був інвалідом і кульгав.

  • Як викладач та науковець був дуже ретельною і педантичною особистістю, вмів відстоювати свою точку зору та був просто цікавим співрозмовником. Він викладав у нас такі курси як «Шкільне краєзнавство», «Методика викладання географії в школі», «Економічна географія СРСР». І що дуже важливо для студентів – читав курси зрозуміло і системно (можна було встигати записувати конспект).

Був непересічною людиною у житті кафедри та приймав активну участь у її розвитку».